nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

 Візитівка міста  Історія  Символіка  Фотогалерея  Міста-партнери
  Міська громада       Економіка міста       Міська інформація
        Громадські організації
        Політичні партії
        Релігійні центри міста
        Духовність
        Соціальні служби
        Видатні земляки
          Економічний розвиток міста
        Міський бюджет
        Фінансові установи
        Основні підприємства
        Інформація для підприємців
        Пропозиції для інвесторів
          Міський голова
        Міськдовідка
        Дозвільний та інформаційно-сервісний центр
        Засоби масової інформації
        Мапа мiста
        Міський форум
           

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

     Видатні земляки

Священномученик Анатолій, митрополит Одеський - святий родом з нашого міста.

Трагічним виявився минулий вік для нашого багатостраждального народу і для нашої Православної Церкви. Гоніння, котрі випали на долю Православної Церкви в роки більшовизму, по силі і масштабі, можна порівняти ,хіба що, з часами перших віків християнства. На безмежних просторах колишньої могутньої країни, зійшли на свою Голгофу сотні тисяч безневинних страждальців та сповідників. Вони прийняли мученицьку кончину “за Слово Боже і за свідчення котре вони мали” (Одк. 6.9). Вони, новомученики, не лише засвідчували свою віру кров’ю, але й укріпляли малодушних, молилися за своїх мучителів. Своїм сповідницьким подвигом вони вкотре засвідчили в історії, що “ворота пекла не здолають Церкву Христову”  (Мф. 16.18.). Сьогодні вони є нашими предстателями перед Господом, моляться за наш багатостраждальний народ, за нашу Вітчизну.

Таким молитвеником і ходатаєм для усіх нас є священномученик Анатолій (в миру Андрій Григорович Грисюк). З крахом радянської системи, з'явилася можливість більш детально ознайомитися із життям і стражданням нових мучеників за віру. А також із звинуваченнями і допитами їх, що зберігаються в архівах ЧЕКА – ГПУ – НКВД – КГБ – ФСБ – СБУ та інших російських та українських державних архівах. Ці документи сьогодні виконують роль мученицьких актів, відомих в перші віки християнства.

Отже, Андрій Грисюк (майбутній священномученик Анатолій) народився 20 серпня 1880 р. в місті Ковель, в родині чиновника. Закінчивши Кременецьке духовне училище і Волинську Духовну Семінарію в 1900 р. вступив до Київської Духовної Академії. В 1903р. прийняв чернечий постриг з іменем Анатолій. Постриг звершив митрополит Київський і Галицький Флавіан (Городецький). Невдовзі був рукоположений в сан ієромонаха (священик-монах).

Після закінчення Академії в числі перших її студентів, ієромонах Анатолій залишається в Академії для викладацької діяльності, виконуючи обов’язки доцента КДА на кафедрі Загальної церковної історії. В 1905 – 1906рр. ієромонах Анатолій відвідує Константинополь (нині Стамбул), займаючись науковими дослідженнями в археологічному інституті. Від природи обдарований великими здібностями, він чудово знав класичні та деякі східні мови. Вирізняючись любов’ю до історії та її першоджерел, невгамовним стремлінням дійти до кожної хронологічної дати.

В 1911р. ієромонах Анатолій удостоївся степені магістра богослов’я за твір: «Історичний нарис сирійського чернецтва до половини VІ століття». Щоби зібрати історичні дані про подвижників та іноків Сирії за період майже чотирьох століть, автору довелося затратити величезні зусилля на пошук і вивчення документів.

29 серпня 1911р. отец Анатолій був возведений в сан архімандрита. Цього ж року, восени за свої статті, надруковані в академічному журналі, богослову присудили премію імені митр. Макарія. Великий труд, любов до Церкви і науки, наполегливість в духовних і наукових пошуках, мудрість, цілеспрямованість – ці душевні якості відрізняли особистість отця Анатолія.

Вже 8 червня 1912 р. архімандрит Анатолій був переведений до Московської Духовної Академії на посаду інспектора та екстраординарного професора. Наступного року призначається ректором Казанської Духовної Академії. А в 1913р., 12 липня, в день пам’яті первоверховних апостолів. Петра і Павла, в кафедральному храмі Христа Спасителя в Москві, архімандрит Анатолій був висвячений у єпископа Чистопольського, вікарія Казанської єпархії.

В 1914р. почалася Вітчизняна війна, яка не оминула своїми стражданнями і Казанську єпархію. 16 серпня 1914р. в Казані був сформований комітет з потреб війни під керівництвом єпископа Чистопольського Анатолія. Було вирішено відкрити лазарети для військових при Академії, а також при монастирях єпархії. Лінія фронту рухалася на схід, і Казань готувалась прийняти до себе Київську Духовну Академію, Києво-Братський монастир, і Волинське жіноче училище духовного відомства. В перші місяці війни суспільство ніби пробудилося від сплячки, люди пішли для молитви у храми.

Та ще більші випробування чекали Церкву і народ. У 1917 році до влади прийшли більшовики і почалося жорстоке гоніння на Православну Церкву. Нова влада наказала закрити всі духовні навчальні заклади. Лише єпископу Анатолію вдалося зберегти Казанську Духовну Академію та її викладацький колектив. Проте в березні 1921р. у ЧК попали листи єпископа Анатолія патриарху Тіхону, що стосувалися діяльності Казанської Духовної Академії. Ознайомившись з ними, агенти ВЧК направили записку начальнику 8-го відділу наркомюст Красовському наступного змісту: «Из переписки еп. Анатолия на имя патриарха Тихона усматривается, что в Казани до сих пор существует Духовная Академия, подчиняющаяся идейным и служебным директивам патриарха… мы полагаем, что наличность в Казани подобного очага мракобесия, руководимо духовно-администативным центром… не желательна. Просим вас принять меры к пресечению дальнейшей деятельности указанного учреждения».

26 березня ЧК взяла під арешт єпископа Анатолія. Були допитані як сам Владика, так і всі професори Академії. Однак, якщо склад професорів ЧК вдалося встановити точно, то імен учнів так і не змогли дізнатися. При всіх обшуках ЧК не знайшла списків студентів, а на допитах Ректор і професори заявили, що таких списків взагалі не велось, і вони навіть не можуть вказати точну кількість студентів, в будь-якому випадку їх було не менше 15, і не більше 30. Влада взялася повністю знищити Казанську Духовну Академію. Єпископ Анатолій був засуджений до одного року виправних робіт і визволений через 9 місяців, оскільки йому зарахували строк попереднього ув’язнення.
28 лютого 1922 р. єп. Анатолій був призначений на кафедру в Самару. В Самарі архієрея за досить короткий час два рази ув’язнювали за «антирадянську агітацію». Як покарання, вхе архієпископа Анатолія вислали в Туркменію в м. Красноводськ на три роки.

В 1927 після заслання, Владика Анатолій знову повернувся у Самару і його призначили постійним членом Священного Синоду. Проте вже наступного року Святителя перевели до Одеси. Час служіння архієп. Анатолія в Одесі припадає на один з найважчих періодів гонінь на Православну Церкву. Це була нова хвиля закриття храмів, арештів священнослужителів, що розпочалася в 1929 р. В його єпархії були закриті майже всі храми (особливо в Молдавії, яка входила тоді до Одеської єпархії). Самого архієрея безперестанку викликали на допити в НКВД. Бували випадки, коли представники влади з’являлись в храм під час святкового Богослужіння, вимагаючи термінового приїзду Владики в НКВД. Завжди смиренний, тихий і покірний він вперто, принципово ігнорував вказівки службовців.
В 1931р. було заарештовано і посаджено до в’язниці більше 20-ти священнослужителів, кращих проповідників Одеси. На очах возведенного вже в сан митрополита Анатолія проходило страшне закриття і руйнування храмів. Врешті руки каральної машини дійшли і до самого митрополита Анатолія.

В ніч з 9 на 10 серпня митрополита заарештували і 13 серпня перевезли в слідчу в’язницю м. Києва. Відразу ж почалися допити:

– Слідство має дані про те, що ви проводили антирадянську агітацію серед духовенства і церковників м. Одеси. Пригадайте факти антирадянської агітації, які ви проводили.

  • Антирадянської агітації я не вів. Однак пам’ятаю випадок, коли я в розмові з моїм секретарем… у зв’язку з закриттям церков у єпархії… висловився, що це становище не має порівнянь у Вітчизняній Церковній історії. При цьому я сказав, що в часи татарської навали якщо і руйнувалися храми, то руйнувалися і міста, тепер же міста розвиваються, прикрашаються, а храми закриваються і деякі руйнуються. Також був випадок, коли підводячи підсумки закриття храмів, зокрема в Молдовії, я… зробив зауваження, що це – розгром церковної організації…

Також владику звинувачували у тому, що він «проводив роботу, направлену на утворення антирадянського блоку з’єднання Східної і Західної церков на основі унії з підкоренням РПЦ папі Римському, і систематично проводив антирадянську агітацію, використовуючи релігійні забобони в контрреволюційних цілях».

В жовтні слідство закінчилося. Стан здоров’я митрополита був дуже важким: в нього була запущена форма виразки шлунку, в тюрмі ж ця хвороба дуже загострилася, стан був більш ніж критичний. Близьких і рідних в нього майже не було, батьки повмирали, залишилася лише сестра Раїса, яка все своє життя присвятила владиці, подорожувала з ним, починаючи з Казані.

16 грудня 1936 р. Головне Управління Державної Безпеки викликало митр. Анатолія в Москву і через день він був доставлений в Бутирську тюрму. Слідчі НКВД і там намагались отримати від митрополита підтвердження своїх надуманих звинувачень, але все було марно.

1 січня 1937 р. Особлива Рада при НКВД СССР приговорила митрополита Анатолія до п’яти років позбавлення волі у табір. 27 січня він був відправлений етапом на Північ. 14 лютого 1937 р. етап прибув у Килтовську сільгоспколонію в Комі. Тут Святитель проходив виправні роботи у важких, суворих умовах. В червні митр. Анатолій захворів крупозним запаленням легенів. Під час хвороби владика писав сестрі: «Молю тебе, вжий усіх заходів, навіть над-можливих, добийся, умоли, випроси, влаштуй нашу зустріч. Жадаю перед смертю побачити рідне обличчя і благословити тебе». Але зустрічі не відбулося. Здоров’я владики все погіршувалося. Давало про себе знати і запалення легенів, яке переніс митрополит. Як наслідок хвороби, недоїдання і виснажливий каторжний труд привели до того, що він майже осліп. В листопаді-грудні вже не міг виконувати норму. Адміністрація табору написала: «Работу выполняет на 62%. По старости работает слабо, но старается».
В січні 1938р. стан здоров’я митрополита погіршився настільки, що він був переміщений в табірну лікарню. 23 січня 1938 р. о 17-й годині 10 хвилин митр. Анатолій відійшов до Господа. Перед самою смертю від Владики потребували, щоб він віддав своє Євангеліє і натільний хрест, який він проніс крізь все своє архієрейське служіння, з котрим був у тюрмі і в концтаборі, – митрополит відмовився віддати. Євангеліє вирвали з його рук силою, але хрест він не віддав і захищаючи слабкими руками груди, віддав свою праведну душу Господу.

Священномученик Анатолій, митрополит Одеський, наш співвітчизник і земляк за сподіванням Імені  Христова, за вірне виконання заповідей Божих зазнавши найжорстокіше  страждання прийняв мученицьку кончину. Освятивши нашу Церкву, він показав нам приклад слідовання Христу, указуючи нам шлях до неба.

Як “ небеса проповідують славу Божу” (Пр.18,2) так наш святий городянин проповідую нам любов, святість праці та подвигу, можливість порятунку, славу нашої землі і Церкви.

Олександр Кобенко
Ковельське благочиння  №1
Української Православної Церкви

 

 

 

 

   Гуманітарна сфера
  Освіта та наука
  Охорона здоров'я
  Культура
  Історичні пам'ятки
  Спорт
   Сервіс та відпочинок
  Торгівля
  Транспорт
  Готелі
  Туризм
  Ресторани/кафе/бари
Українські міста
в Інтернеті


Громадська організація
Українські міста в Iнтернеті

Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика

Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют








TyTa